Трезубець
Представництво МЗС України
м. Донецьк
Європейська інтеграція - Стратегія інтеграції
english
Головна сторінка
-
Загальна інформація
Консульський округ
Дипломатична хроніка
-
2010
2009
2008
Грудень 2007
Cічень 2007
Грудень 2006
Жовтень 2006
Липень 2006
Червень 2006
Листопад 2006
Березень 2006
Лютий 2006
Січень 2006
Грудень 2005
Листопад 2005
Жовтень 2005
Квітень 2006
Травень 2006
Консульські питання
-
Візові питання
Легалізація
АПОСТИЛЬ
Витребування
Рекомендації для громадян України, які виїжджають за кордон
Зворотній зв`язок
Центр допомоги громадянам України за кордоном
-
Загальна інформація
Діяльність Центру
Надіслати листа
Європейська інтеграція
-
Відносини Україна - ЄС
Стратегія інтеграції
План дій Україна - ЄС на 2005 - 2007 роки
Євроатлантична інтеграція
-
Новини Україна-НАТО
Ціловий план Україна-НАТО на 2009 рік
Ціловий план Україна-НАТО на 2008 рік
Комісія Україна - НАТО
Співробітництво України з НАТО
ЗМІ про співробітництво Україна-НАТО
До Дня пам`яті
-
Пам`ятник "Жертвам політчних репресій" у м. Донецьку
Голодомор в Україні
Засоби масової інформації
-
Прес-релізи
Прес-конференції та інтерв`ю
Акредитація в Україні
Контактна інформація
-
Співробітники Представництва
Дипломатичні установи України закордоном
Корисні сайти
-
Міністерства
Україна - НАТО
Корисна інформація
-
Правила перетину кордону України для громадян України
Виїзд громадян України за кордон
Візовий режим деяких держав
Країни Шенгенського договору
Закордонна подорож із твариною
Tax Free Shopping
Візовий режим на території України
Реєстрація громадян-нерезидентів України
Митні правила України
Русско-английский разговорник
-
Русско-английский разговорник, "Вызов полиции"
Русско-английский разговорник, "Повседневные фразы"
Русско-английский разговорник, "Красота, Спорт"
Русско-английский разговорник, "Здоровье"
Русско-английский разговорник, "В банке"
Русско-английский разговорник, "Связь"
Русско-английский разговорник, "Покупки"
Русско-английский разговорник, "Экскурсии"
Русско-английский разговорник, "В ресторане"
Русско-английский разговорник, "Гостиница"
Русско-английский разговорник "Транспорт"
Русско-английский разговорник "Путешествия"

Рекомендуємо:
Стратегія інтеграції
 

   Щодо укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС

    Для України дуже важливо, щоб нова угода не перетворилася на ще одну - посилену УПС. Це повинен бути амбіційний документ, який забезпечить перехід від принципів співробітництва та партнерства до принципів політичної асоціації та економічної інтеграції.
    Важливим принципом Угоди має стати її додана вартість до всіх напрямів двостороннього співробітництва:
   - у політичній галузі ця додана вартість полягає у визнанні перспективи членства України в ЄС та підтвердженні відкритості ЄС для України;
   - у торговельно-економічній галузі – створення поглибленої та всебічної Зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС як важливого етапу на шляху інтеграції України до Внутрішнього ринку ЄС та запровадження т. зв. трьох свобод – свободи руху товарів, капіталів та послуг;
   - ключовим елементом такої ЗВТ, поряд з лібералізацією митних тарифів, повинна стати регуляторна співпраця. Це означає поступове наближення законодавства України до законодавства та практики ЄС по пріоритетних для сторін сферах (промислова та сільськогосподарська продукція, спрощення процедур торгівлі, послуги та заснування компанії, державні закупівлі тощо). Виходячи з цього ми прагнемо поглиблювати відносини не лише по гармонізованих, але також й по не гармонізованих в ЄС сферах. Це з одного боку створить фундамент для просування в Україні європейських стандартів, норм, правил. З іншого дозволить зняти переважну більшість регуляторних перешкод, які стримують поставки українських товарів, послуг, капіталів до ринку ЄС.
   - у секторальній галузі – поступова інтеграція України до відповідних ринків та програм ЄС;
   - у сфері юстиції та внутрішніх справ (ЮВС) – просування до лібералізації режиму пересування людей шляхом поступового запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС при адекватному дотриманні вимог безпеки та контролю над міграційними потоками.
    На нашу думку, найкращим інструментом досягнення цієї мети є укладення асоціативної угоди з визнанням перспективи членства України в ЄС. Враховуючи досягнутий рівень і характер двосторонніх відносин та їх перспективи, а також аналогічну за змістом договірну практику ЄС (існування угод про асоціацію ЄС з країнами Середземномор’я та Латинської Америки), нова Угода об’єктивно приречена мати асоціативний характер.
    Україна розглядає майбутню посилену угоду поза рамками ЄПС в її сучасному вигляді. Підтримка українською стороною засад ЄПС може бути можливою лише за умов визнання євроінтеграційної перспективи України як європейської держави відповідно до положень Договору про ЄС, та конкретної доданої вартості ЄПС у порівнянні з досягнутим рівнем співробітництва України та ЄС. Адже, відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, будь-яка європейська держава, яка поважає фундаментальні цінності та принципи ЄС, має право звернутися з заявкою на членство в ЄС.
   
   
   
   

   Стратегiя iнтеграцiї України до Європейського Союзу

    Затверджено Указом Президента України вiд 11 червня 1998 року N 615/98 про затвердження Стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу (iз змiнами, внесеними Указом Президента України вiд 12 квiтня 2000 року N 587/2000 про внесення змiн до деяких указiв Президента України та Указом Президента України вiд 11 сiчня 2001 року N 8/2001 про внесення змiн до Указу Президента України вiд 11 червня 1998 року N 615).
   
    Ця Стратегiя визначає основнi напрями спiвробiтництва України з Європейським Союзом (ЄС) - органiзацiєю, яка в процесi свого розвитку досягла високого рiвня полiтичної iнтеграцiї, унiфiкацiї права, економiчного спiвробiтництва, соцiального забезпечення та культурного розвитку.
   
    Нацiональнi iнтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. В результатi очiкуваного найближчими роками розширення ЄС - вступу до ЄС Польщi та Угорщини - Україна межуватиме з ЄС, що створить принципово нову геополiтичну ситуацiю. У зв'язку з цим є необхiдним чiтке та всебiчне визначення зовнiшньополiтичної стратегiї щодо iнтеграцiї України до європейського полiтичного (в тому числi у сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), iнформацiйного, економiчного та правового простору.
   
    Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС грунтується на:
   
    - Конституцiї України, що встановлює спрямування зовнiшньополiтичної дiяльностi України на забезпечення її нацiональних iнтересiв i безпеки шляхом пiдтримання мирного i взаємовигiдного спiвробiтництва з членами мiжнародного спiвтовариства за загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права;
    - схвалених Верховною Радою України Основних напрямах зовнiшньої полiтики України та Концепцiї (основах державної полiтики) нацiональної безпеки України;
    - Угодi про партнерство та спiвробiтництво мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами та їх державами - членами вiд 1994 року (УПС) та iнших договорах, укладених мiж Україною та ЄС, в яких визначаються механiзми взаємодiї мiж ними.
   
    Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС враховує положення Стратегiї ЄС щодо України вiд 4 жовтня 1994 року, Спiльної позицiї ЄС щодо України вiд 28 листопада 1994 року, Спiльної стратегiї ЄС щодо України вiд 11 грудня 1999 року, а також вiдповiдних рiшень Ради ЄС, декларацiй та iнших документiв ЄС, якi стосуються України.
   
    Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС визначає основнi прiоритети дiяльностi органiв виконавчої влади до 2007 року, протягом якого мають бути створенi умови, необхiднi для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзi.
   
    Стратегiя iнтеграцiї України до Європейського Союзу має забезпечити входження держави до європейського полiтичного (в тому числi у сферiзовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), iнформацiйного, економiчного i правового простору. Отримання на цiй основi статусу асоцiйованого члена ЄС є головним зовнiшньополiтичним прiоритетом України у середньостроковому вимiрi i повинно спiввiдноситися в часi з набуттям повноправного членства в ЄС державами-кандидатами, якi мають спiльний кордон з Україною.
   
   I. ОСНОВНI НАПРЯМИ IНТЕГРАЦIЙНОГО ПРОЦЕСУ.
   
   1. Адаптацiя законодавства України до законодавства, забезпечення прав людини.
   
   Адаптацiя законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближеннi iз сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток полiтичної, пiдприємницької, соцiальної, культурної активностi громадян України, економiчний розвиток держави у рамках ЄС i сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рiвня, що склався у державах-членах ЄС.
   
   Адаптацiя законодавства України передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у вiдповiднiсть iз європейськими стандартами i охоплює приватне, митне, трудове, фiнансове, податкове законодавство, законодавство про iнтелектуальну власнiсть, охорону працi, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачiв, технiчнi правила i стандарти, транспорт, а також iншi галузi, визначенi Угодою про партнерство та спiвробiтництво.Важливим чинником реформування правової системи України слiд вважати участь України у конвенцiях Ради Європи, якi встановлюють спiльнi для цiєї органiзацiї та ЄС стандарти.
   
   Етапами правової адаптацiї є iмплементацiя Угоди про партнерство та спiвробiтництво, укладання галузевих угод, приведення чинного законодавства України у вiдповiднiсть iз стандартами ЄС, створення механiзму приведення проектiв актiв законодавства України у вiдповiднiсть iз нормами ЄС.
   
   2. Економiчна iнтеграцiя та розвиток торговельних вiдносин мiж Україною та ЄС.
   
   Глобалiзацiя свiтового господарства, унiфiкацiя нацiональних економiк на засадах ГАТТ/СОТ, економiчнi тенденцiї в державах-членах ЄС щодо консолiдованого єдиною грошовою одиницею Європейського Союзу, потенцiйна взаємовигiднiсть вiльної торгiвлi є важливими факторами економiчної iнтеграцiї та розвитку торгiвлi мiж Україною та ЄС.
   
   Базовим документом, що визначає засади економiчної iнтеграцiї України до ЄС та засади розвитку торгiвлi, є Угода про партнерство та спiвробiтництво.
   
   Розвиток процесу економiчної iнтеграцiї полягає у лiбералiзацiї iсинхронiзованому вiдкриттi ринкiв ЄС та України, взаємному збалансуваннi торгiвлi, наданнi на засадах взаємностi режиму сприяння iнвестицiям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадженнi спiльного правового поля iєдиних стандартiв у сферi конкуренцiї та державної пiдтримки виробникiв. Економiчна iнтеграцiя базується на координацiї, синхронiзацiї та вiдповiдностi прийняття рiшень у сферi економiки України та ЄС i передбачає лiквiдацiю обмежень розвитку конкуренцiї та обмеження застосування засобiв протекцiонiзму, формулювання основних економiчних передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС.
   
   3. Iнтеграцiя України до ЄС у контекстi загальноєвропейської безпеки.
   
   Безпека України у контекстiзагальноєвропейської безпеки грунтується на тому, що розвиток i змiцнення ЄС поглиблюють загальноєвропейську безпеку в усiх її вимiрах.
   
   Принцип неподiльностi європейської безпеки однаково важливий як для України, так i для ЄС та його повноправних та асоцiйованих держав-членiв. Кооперативна безпека, пошук пiдходiв до якої, поряд з iншими європейськими i трансатлантичними структурами, активно веде ЄС, має стати для України гарантiєю власної безпеки.
   
   Визнання Європейським Союзом важливого значення України у формуваннi нової архiтектури європейської безпеки на третє тисячолiття може i повинно бути використаним як суттєвий важiль просування українських iнтересiв у вiдносинах з ЄС. Одночасно змiцнення безпеки України пов'язане i з забезпеченням економiчної безпеки та полiтичної стабiльностi у державi.
   
   Визнаючи на основi принципiв Статуту ООН вiдповiдальнiсть за пiдтримання мiжнародного миру та безпеки за Радою Безпеки ООН i дотримуючись принципiв i цiлей Хартiї європейської безпеки ОБСЄ, Україна та ЄС активно спiвробiтничають з ООН, ОБСЄ, Радою Європи, iншими мiжнародними органiзацiями у сферi заохочення i пiдтримки стабiльностi, запобiгання конфлiктам, урегулювання кризових ситуацiй та постконфлiктної вiдбудови, використовуючи для цього всi наявнi можливостi - вiд дипломатичної дiяльностi, надання гуманiтарної допомоги i застосування економiчних санкцiй до здiйснення функцiй цивiльної полiцiї та проведення на основi вiдповiдного мандату ООН i/або ОБСЄ воєнних операцiй для врегулювання кризових ситуацiй.
   
   Розширення та поглиблення полiтичного дiалогу i спiвробiтництва України iз Захiдно-Європейським союзом (ЗЄС), який надає ЄС пiдтримку у визначеннi оборонних аспектiв Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та забезпечує доступ ЄС до оперативних можливостей виконання гуманiтарних i рятувальних завдань, завдань щодо пiдтримання миру та завдань збройних сил пiд час урегулювання кризових ситуацiй, у тому числi проведення операцiй з установлення миру ("петерсьберзьких завдань"), є одними з важливих факторiв iнтеграцiї України до ЄС.
   
   У зв'язку з прискоренням процесу iнституцiйного зближення та iнтеграцiї ЗЄС до ЄС важливого значення для України набуває розвиток вiдносин мiж ЄС i НАТО з питань оборонного планування, в якому Україна бере участь через Процес планування та оцiнки сил у рамках програми "Партнерство заради миру".
   
   Iнтенсифiкацiя розвитку Спiльної європейської полiтики з питань безпеки та оборони, створення в рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки нових органiв ЄС у вiйськовiй сферi та сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки, а також активiзацiя спiвробiтництва мiж державами-членами ЄС у галузi озброєння зумовлюють необхiднiсть здiйснення Україною своєчасних iнтеграцiйних крокiв у цьому напрямi.
   
   Розвиток спiвробiтництва з ЄС у рамках Спiльної зовнiшньої полiтики iполiтики безпеки та Спiльної європейської полiтики з питань безпеки та оборони сприятиме також змiцненню конкурентоспроможностiукраїнської оборонної промисловостi, впровадженню принципiв, правил та механiзмiв, що забезпечують вiдкритiсть, прозорiсть доступу продукцiї цiєї галузi на внутрiшньому ринку ЄС та запобiгають її дискримiнацiї, прискореному виходу iзакрiпленню українських виробникiв товарiв та послуг у прiоритетних мiжнародно-спецiалiзованих галузях i секторах економiки та значнiй диверсифiкацiї вiйськово-технiчних та науково-технiчних зв'язкiв. Розвиток такого спiвробiтництва надасть змогу зберегти орiєнтацiю на сучаснi системи загальноєвропейського виробництва. Основним напрямом реалiзацiї експортного потенцiалу України у вiдносинах з державами-членами ЄС може стати перетворення виробництв, безпосередньо пов'язаних з науково-технiчними досягненнями, в яких Україна займає провiднi позицiї, у прiоритетнi галузi, орiєнтованi на експорт.
   
   4. Полiтична консолiдацiя та змiцнення демократiї.
   
   Полiтична консолiдацiя передбачає неухильне поглиблення полiтичного дiалогу i полiпшення загальної атмосфери стосункiв мiж Україною та ЄС (саммiти, мiнiстерськi консультацiї, зустрiчi на експертному рiвнi).
   
   Вона спрямована на:
   
   - гарантування полiтичної стабiльностi як в Українi, так i на всьому Європейському континентi;
   - забезпечення мирного розвитку та плiдного спiвробiтництва всiх європейських нацiй;
   - змiцнення демократичних засад в українському суспiльствi.
   
   Полiтичну консолiдацiю у контекстi стратегiї України на європейську iнтеграцiю слiд розглядати у двох площинах.
   
   Зовнiшньополiтична консолiдацiя спрямована, насамперед, на змiцнення європейської безпеки. З одного боку, вона включає всебiчне входження України в європейський полiтичний (у тому числi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), правовий, економiчний, iнформацiйний, культурний простiр. З iншого - iдентифiкацiю полiтикиЄС щодо України, вiдокремлення її вiд полiтики ЄС щодо Росiї та пiдтримку державами Європи та свiтовим спiвтовариством стратегiї iнтеграцiї України до ЄС. У цьому контекстi важливим є спiвробiтництво з Європейською Комiсiєю, Європарламентом та iншими загальноєвропейськими iнституцiями, а також поглиблення вiдносин з окремими державами-членами ЄС. Iстотною складовою зовнiшньополiтичної консолiдацiї слiд вважати згоду ЄС на поступове залучення України до регiональних iнiцiатив Союзу, а також вiдповiдних форм полiтичного дiалогу, партнерства та спiвробiтництва ЄС з державами - асоцiйованими членами ЄС та iншими державами. Одним з реальних внескiв на шляху до зближення полiтичних позицiй України та ЄС було б досягнення згоди щодо спiльної платформи в ООН з глобальних мiжнародних питань та приєднання України до спiльних заяв ЄС, заяв, що приймаються державами - членами ЄС в рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та у вiдповiдних мiжнародних органiзацiях, у тому числi ООН та ОБСЄ, залучення України до спiльних дiй ЄС, а також вироблення i прийняття спiльних позицiй та проведення спiльних дiй України та ЄС.
   
   Внутрiшньополiтична консолiдацiя базується на виборi, зробленому українським суспiльством на користь iнтеграцiї до ЄС. Вона включає, насамперед, змiцнення демократiї та верховенства права в державi.
   
   Європейська iнтеграцiя сприятиме становленню громадянського суспiльства в Українi i дальшому формуванню української полiтичної нацiї як повноправного члена сiм'ї європейських нацiй. Важливим елементом внутрiшньої консолiдацiї є формування у суспiльствi прихильностi до iдеї набуття у майбутньому членства в ЄС як реальної можливостi забезпечити гiдне майбутнє для України та її громадян.
   
   5. Адаптацiя соцiальної полiтики України до стандартiв ЄС.
   
   Адаптацiя соцiальної полiтики України полягає у реформуваннi систем страхування, охорони працi, здоров'я, пенсiйного забезпечення, полiтики зайнятостi та iнших галузей соцiальної полiтики вiдповiдно до стандартiв ЄС iпоступовому досягненнiзагальноєвропейського рiвня соцiального забезпечення i захисту населення.
   
   Даний напрям iнтеграцiйного процесу має здiйснюватися у рамках загальної програми реформ з активним залученням iнституцiй та програмЄС та його держав-членiв i першочерговим спрямуванням технiчної допомоги ЄС саме на адаптацiю соцiальної полiтики. Важливе значення у цьому контекстi матиме ратифiкацiя i дальша iмплементацiя Україною Європейської соцiальної хартiї, а також укладання угод з координацiї систем соцiального забезпечення робiтникiв, якi мають українське громадянство i працюють на територiї держав-членiв ЄС.
   
   6. Культурно-освiтня i науково-технiчна iнтеграцiя.
   
   Поряд iз згаданими напрямами європейської iнтеграцiї, культурно-освiтнiй та науково-технiчний займають особливе мiсце, зумовлене потенцiйною можливiстю досягти вагомих успiхiв у iнтеграцiйному процесiсаме на цих напрямках. Вони охоплюють галузi середньої i вищої освiти, перепiдготовку кадрiв, науку, культуру, мистецтво, технiчну i технологiчну сфери.
   
   Iнтеграцiйний процес на вiдповiдних напрямах полягає у впровадженнi європейських норм i стандартiв у освiтi, науцi i технiцi, поширеннi власних культурних i науково-технiчних здобуткiв у ЄС. У кiнцевому результатi такi кроки спрацьовуватимуть на пiдвищення в Українi європейської культурної iдентичностi та iнтеграцiю до загальноєвропейського iнтелектуально-освiтнього та науково-технiчного середовища.
   
   Здiйснення даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на вiдмiну вiд технiчних, обмежень на контакти i обмiни, на поширення iнформацiї. Особливо важливим є здiйснення спiльних наукових, культурних, освiтнiх та iнших проектiв, залучення українських вчених та фахiвцiв до спiльних та загальноєвропейських програм наукових дослiджень.
   
   7. Регiональна iнтеграцiя України.
   
   Практичне здiйснення iнтеграцiйного процесу можливе лише за умови доповнення загальноєвропейського вимiру спiвпрацiрегiональною iнтеграцiєю та поглибленням галузевого спiвробiтництва України i ЄС. Ураховуючи важливу для ЄС тенденцiю, висловлену в гаслi ЄС: "Вiд Союзу країн до Союзу регiонiв", даний напрям набуває особливого значення.
   
   Основою регiональної iнтеграцiї є УПС, Європейська Хартiя мiсцевого самоврядування, iншi вiдповiднi правовi акти Європейського Союзу та Ради Європи.
   
   Регiональна iнтеграцiя передбачає встановлення i поглиблення прямих контактiв мiж окремими регiонами України та державами-членами i кандидатами у члени ЄС, їх розвиток у визначених у цiй Стратегiї напрямах для поступового перенесення основної ваги iнтеграцiйного процесу з центральних органiв виконавчої влади на регiони, до органiв мiсцевого самоврядування, територiальних громад i, зрештою, якнайширшого залучення громадян України.
   
   8. Галузева спiвпраця.
   
   Галузева спiвпраця являє собою координацiю iвзаємодiю мiж Україною та ЄС у конкретних галузях i сферах господарської дiяльностi. Прiоритет на найближчi роки у галузевiй спiвпрацi слiд вiддати сферi транс'європейських транспортних, включаючи магiстральнi газо- та нафтопроводи, електроенергетичних та iнформацiйних мереж, спiвробiтництву у галузi юстицiї, запобiганню та боротьбi з органiзованою злочиннiстю i поширенням наркотикiв, митнiй справi, науково-дослiдницькiй сферi, промисловiй та сiльськогосподарськiй кооперацiї тощо. Окремим i винятково важливим напрямом галузевого спiвробiтництва є спiвробiтництво в галузi використання атомної енергiї в мирних цiлях.
   
   Правовою основою галузевої спiвпрацi є УПС, вiдповiднi законодавчi акти сторiн, угоди та протоколи, укладенi мiж Україною iЄС та державами-членами ЄС щодо спiвпрацi i взаємодiї як у цiлому, так i у визначених галузях.
   
   Доцiльними є також розроблення та схвалення вiдповiдними мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України програм розвитку вiдносин iз ЄС, якi б виходили iз загальних положень Стратегiї iнтеграцiї iпоступово (протягом 1,5-2 рокiв) сформували цiлiсний пакет - Нацiональну програму iнтеграцiї.
   
   Галузева спiвпраця передбачає, поряд з прийняттям галузевих програм спiвробiтництва з ЄС, розроблення перелiку пiдроздiлiв та посадових осiб у центральних органах виконавчої влади, мiсцевих органах влади, що вiдповiдають за формування та реалiзацiю державної полiтики України щодо ЄС, встановлення прямих контактiв мiж мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України i вiдповiдними директоратами Європейської Комiсiї. У коротко- та середньостроковому контекстi вирiшальна вiдповiдальнiсть за узгодження галузевої спiвпрацi покладається на Українську частину Ради з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзом), а за їх реалiзацiю - на Українську частину Комiтету з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзом) та Мiнiстерство економiки України.
   
   9. Спiвробiтництво у галузi охорони довкiлля.
   
   Охорона довкiлля є визнаним прiоритетом державної полiтики i предметом пiдвищеної уваги громадськостi в європейських державах, одним з головних напрямкiв дiяльностiЄС i актуальною проблемою для України, зумовленою не лише наслiдками аварiї на ЧАЕС, але й загальним станом довкiлля в Українi.
   
   Правовою основою спiвробiтництва у галузi охорони довкiлля є УПС, мiжнароднi договори та угоди щодо безпеки навколишнього природного середовища, сторонами яких є Україна та ЄС.
   
   В результатi спiвробiтництво в галузi охорони довкiлля має привести до створення безпечного i сприятливого для людини загальноєвропейського екологiчного простору.
   
   II. ВНУТРIШНЄ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ IНТЕГРАЦIЙНОГО ПРОЦЕСУ.
   
   Внутрiшнє забезпечення процесу iнтеграцiї України до ЄС покладається на вищий, центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади України у спiвпрацi з органами законодавчої влади, вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування.
   
   Керiвництво стратегiєю iнтеграцiї України до ЄС здiйснює Президент України.
   
   Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує реалiзацiю Стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу.
   
   Мiнiстерство закордонних справ України здiйснює заходи щодо забезпечення полiтичних вiдносин України зЄС та координацiю дiяльностi органiв виконавчої влади у сферi зовнiшньої полiтики та полiтики безпеки.
   
   Мiнiстерство економiки України здiйснює мiжвiдомчу координацiю з питань мiжгалузевого економiчного та соцiального спiвробiтництва України з ЄС.
   
   Мiнiстерство внутрiшнiх справ України i Мiнiстерство юстицiї України здiйснюють мiжвiдомчу координацiю з питань спiвробiтництва України з ЄС у межах своєї компетенцiї.
   
   Iншi мiнiстерства та центральнi органи виконавчої влади забезпечують реалiзацiю галузевого спiвробiтництва України зЄС, iмплементацiю Угоди про партнерство та спiвробiтництво, здiйснюють iншi заходи у межах своєї компетенцiї та визначених Стратегiєю завдань з метою поглиблення iнтеграцiї України до ЄС.
   
   Стратегiя iнтеграцiї передбачає такi сфери внутрiшнього забезпечення iнтеграцiї України до ЄС.
   
   1. Органiзацiйне забезпечення.
   
   Затвердження Президентом України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв перелiку центральних органiв виконавчої влади, органiзацiй, установ, посадових осiб, вiдповiдальних за здiйснення завдань, визначених Стратегiєю iнтеграцiї.
   
   Регулярне проведення засiдань Української частини Ради з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзу) з метою забезпечення виконання завдань, визначених Стратегiєю iнтеграцiї.
   
   Забезпечення формування i здiйснення галузевих та регiональних програм спiвробiтництва з ЄС у тiй частинi, за яку несе вiдповiдальнiсть українська сторона.
   
   Створення нових програм у системi освiти, стажування та пiдвищення квалiфiкацiї для працiвникiв органiв законодавчої, виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування за напрямами європейської iнтеграцiї України, запровадження спецiалiзацiї з питань ЄС у рамках навчальних програмах вузiв.
   
   Створення програми мовної пiдготовки державних службовцiв та фахiвцiв, якi забезпечують процес iнтеграцiї, розроблення та здiйснення комплексу заходiв щодо розширення та пiдвищення якостi вивчення мов ЄС у середнiх та вищих навчальних закладах.
   
   2. Фiнансове забезпечення
   
   Розроблення програми фiнансування заходiв з iнтеграцiї України до ЄС вiдповiдно до Стратегiї iнтеграцiї.
   
   Фiнансування заходiв, спрямованих на iнтеграцiю України до ЄС, за рахунок бюджетних коштiв з широким залученням небюджетних коштiв, коштiв приватних осiб та програм допомоги ЄС Українi.
   
   3.Правове забезпечення
   
   Забезпечення правової адаптацiї нормативно-правових актiв, що приймають органи виконавчої влади, до вимог ЄС.
   
   Перегляд навчальних програм правової освiти з метою їх адаптацiї до програм ЄС, вивчення правових засад дiяльностi установ ЄС, дослiдження процесiв у правничiй галузi як у державах-членах, так i державах-кандидатах у члени ЄС.
   
   4.Iнформацiйне забезпечення
   
   1. Забезпечення проведення широкомасштабної агiтацiйно-iнформацiйної нацiональної кампанiї з метою сприяння iнтеграцiї України до ЄС. Розроблення i запровадження програми iнформування широких кiл громадськостi щодо ситуацiї в ЄС, проблем i успiхiв, що iснують на шляху iнтеграцiї України до ЄС.
   
   2. Забезпечення доступу до європейських правничих, бiблiографiчних та iнших iнформацiйних баз даних.
   
   3. Створення Нацiонального центру (банку) даних стосовно ЄС Iз створенням Нацiональної програми iнтеграцiйної стратегiї щорiчно розроблятиметься План дiй по реалiзацiї стратегiчного курсу України на iнтеграцiю до Європейського Союзу.
   

 
[ версія для друку ]

Іноземні диппредставництва в Україні

А

Австралiя

Республiка Австрія

Азербайджанська Республiка

Республiка Албанiя

Алжирська Народна Демократична Республiка

Республіка Ангола

Аргентинська Республiка

Iсламська Республіка Афганiстан

 

Б

Народна Республiка Бангладеш

Королiвство Бельгiя

Республiка Бенiн

Республiка Бiлорусь

Республiка Болгарiя

Республiка Болiвiя

Боснія і Герцеговина

Республіка Ботсвана

Бруней Даруссалам

Буркіна Фасо

Федеративна Республiка Бразилiя

 

В

Ватикан

Сполучене Королiвство Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї

Боліварська Республіка Венесуела

Соцiалiстична Республiка В'єтнам

Республiка Вiрменiя

 

Г

Габонська Республiка

Республiка Гана

Республіка Гватемала

Гвінейська Республіка

Грецька Республiка

Грузiя

 

Д

Королiвство Данiя

 

Е

Республiка Еквадор

Республіка Екваторіальна Гвінея

Держава Еритрея

Естонська Республiка

Федеративна Демократична Республiка Ефiопiя

 

Є

Арабська Республiка Єгипет

Єменська Республіка

 

З

Республіка Замбія

Республiка Зiмбабве

 

I

Держава Iзраїль

Республiка Iндiя

Республiка Iндонезiя

Республiка Iрак

Iсламська Республiка Iран

Iрландiя

Республiка Iсландiя

Королiвство Iспанiя

Iталiйська Республiка

 

Й

Хашимiтське Королiвство Йорданiя

 

К

Республiка Казахстан

Канада

Держава Катар

Республіка Кенія

Киргизька Республiка

Китайська Народна Республiка

Республіка Кіпр

Республiка Колумбiя

Республiка Конго

Корейська Народно-Демократична Республiка

Республiка Корея

Республiка Кот-д'Iвуар

Республiка Куба

Держава Кувейт

 

Л

Лаоська Народно-Демократична Республіка

Латвiйська Республiка

Литовська Республiка

Ліванська Республіка

Велика Соцiалiстична Народна Лiвiйська Арабська Джамагирiя

Велике Герцогство Люксембург

 

М

Республіка Маврикій

Ісламська Республіка Мавританія

Республіка Мадагаскар

Республiка Македонiя

Малайзія

Республіка Малі

Мальтійський Орден

Королiвство Марокко

Мексиканськi Сполученi Штати

Республіка Мозамбік

Республiка Молдова

Монголiя

Союз М’янма

 

Н

Республiка Намiбiя

Федеративна Демократична Республіка Непал

Федеративна Республiка Нiгерiя

Королiвство Нiдерланди

Федеративна Республiка Нiмеччина

Нова Зеландія

Королiвство Норвегiя

 

О

Об'єднанi Арабськi Емiрати

Султанат Оман

 

П

Iсламська Республiка Пакистан

Палестина

Республіка Панама

Республiка Перу

Пiвденно-Африканська Республiка (ПАР)

Республiка Польща

Португальська Республiка

 

Р

Росiйська Федерацiя

Румунiя

 

С

Республіка Сан-Марино

Королівство Саудівська Аравія

Республіка Сейшельські Острови

Республіка Сербія

Сирійська Арабська Республіка

Республiка Сiнгапур

Словацька Республiка

Республiка Словенiя

Сполученi Штати Америки

Республiка Судан

Республiка Сьєрра-Леоне

 

Т

Республiка Таджикистан

Королiвство Таїланд

Об'єднана Республiка Танзанiя

Туніська Республіка

Турецька Республiка

Туркменістан

 

У

Угорщина

Республiка Узбекистан

 

Ф

Республiка Фiлiппiни

Фiнляндська Республiка

Французька Республiка

 

Х

Республiка Хорватiя

 

Ц

Центральноафриканська Республiка (ЦАР)

 

Ч

Республiка Чад

Республiка Чилi

Чеська Республiка

 

Ш

Швейцарська Конфедерацiя

Королiвство Швецiя

Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка

 

Я

Японiя


Розробка та підтримка: KiitDesign Зареєстровано: Ukrbox.com
мапалистпошук